Salta il testo dell’articolo
А що того дня була неділя і нарада скінчилася досить завчасу , то побратими розбіглися , щоб зараз ще скликати на нараду часткових касієрів і обговорити з ними , як стоїть діло . Довго в ніч живо було в Матієвій хатині ; старі й молоді , пожовклі і рум'яні лиця мелькали в слабо освітлених вікнах , поки вкінці геть уже по півночі не порозходилися всі по домах . Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном , тільки десь далеко на Новім Світі з одного шинку доносився хриплий спів якоїсь підпитої робітницької кумпанії : Ой , не жалуй , моя мила , що я п'ю , Тоді будеш жалувати , як я вмру ! XIV . Ще тиждень тривала тиша в Бориславі . Ще тиждень безжурно шниряли підприємці вулицями , ходили за своїми ґешефтами , торгували , шахрували , брали й видавали гроші , зайняті тільки біжучою хвилею і біжучими рахунками . Робітники також ходили по - давньому нужденні , похилені , обмазані кип'ячкою ; вони по - давньому лазили до ям , крутили корбами , їли сухий хліб і цибулю , рідко коли коштуючи теплої страви , а зате більше вживаючи горілки . Правда , голосних , гучних , безумних піятик тепер не видко було , в шинках не засиджувалися громади людей , але шинкарі , котрі звичайно заразом були і власниками ям , не дуже на те бідкалися : пора була жарка , робота дуже поквапна , з усіх боків ішли замовлення на віск , а з тверезим робітником все таки більше можна було зробити , ніж з п'яним . Життя плило , мов річка , плитка і намулиста , і бачилося , що так воно буде плисти до віку . А між тим це був послідній тиждень ! І в Матієвій хаті , котра послідніми часами сталася правдивим осередком робітницького руху , куди щоночі , чи дощ , чи погода , то вулицею , то околичними стежками пробиралися робітники з усього Борислава на нараду , для перегляду каси , для вложення вкладок або й так тільки на розмову і по заохоту , — і тут було тихо . Бенедьо працював по - давньому в новій фабриці церезини в Леона , а Матій по двох днях , вернувши з Сеньом Басарабом з Дрогобича і розказавши побратимам , що і як вони уладили , ходив далі на роботу до одної ями , що належала також до Леона . Старий був тепер мов відроджений . Таким охочим , веселим і жартівливим ще й не бачив його Бенедьо . Він про все турбувався , про все вивідувався , не ходив , а бігав , і здавалося , усіх сил докладав , щоби й собі чимнебудь причинитися до якнайліпшої вдачі зачатого діла . Бенедьо , хоч чим іншим занятий , таки мусив це завважити і в душі порадувався тою переміною . А коли якось зговорився з Матієм і запитав його жартом про причину , лице Матія нараз зробилося дуже поважне . — Маю вість , маю певну вість ! — сказав він таємничо . — Яку , про що ? — спитав Бенедьо . — Про мій процес . — Ну , і що ж ? — Усе добре . Швидко самбірський суд видасть наказ арештувати Мортка .
Indietro Pagina 122 di 154 Pagina 122 di 154 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
