Salta il testo dell’articolo
IX . Восени , коли квіти вже повідцвітали , спадь не паде і бджоляче жниво скінчилося , починається на якийсь час голосне , гамірливе життя в уліях . Бджоли , так як і хрищений народ , скінчивши свою нелегку роботу , люблять погуторити , зібратися купками перед очками та коло затворів , погомоніти та потріпати крильцями . Зразу зовсім ще не можна порозуміти , що воно таке і до чого йде . Ще в улію не сталося нічого нового . Ще кілька пильніших робітниць уперто вилітають щодень на поле , щоби по цілоденнім шуканню вернути вечером домів з невеличким здобутком на лапках . Ще ситі трути гордо побренькують собі , проходжуючися поміж наповнені медові комори та виходячи що день Божий в полудень на верх улія погрітися на сонечку , подихати свіжим повітрям , розправити і розмахати неробучі крилечка . Ще , бачиться , цілковитий спокій , примірна згода в улію . А між тим уже в улію іншим духом повіяло . Бджоли - робітниці якось таємничо шепочуть поміж собою , якось підозріло похитують головками , якось зловіщо стрижуть своїми щипчиками та поучають своїми лапками . Хто його знає , до чого це все і що таке готовиться в бджолячім царстві ? Трути певно того не знають , і по - давньому , ситенько наївшися , гордо побренькують собі , проходжуючися поміж наповнені медові комори та виходячи що день Божий в полуднє на верх улія погрітися на сонечку , подихати свіжим повітрям , розправити і розмахати неробучі крилечка … От таке саме почало діятися і в Бориславі в кілька днів по описаній нараді . Хто його знає , відки й як , досить того , що новим духом повіяло в Бориславі . І коли звичайно нова хвиля свіжого повітря найперше і найсильніше замітна в горішніх верствах , то тут сталося зовсім противне . Спідні , густі і сірі верстви перші почули новий повів , перші стрепенулися від нього . І хто його знає , відки й як воно почалося ! Ні з цього , ні з того при корбах , при млинках , при воскових магазинах , по шинках при горілці , усюди почалися між ріпниками розмови про те , як то всім тяжко жити , яка тяжка робота в Бориславі і як багачі без суду , без права , по своїй волі уривають чимраз більше з платні , кривдять , і туманять , і поштурхують і ще й висмівають обдурених робітників . І ніхто не був би міг сказати , від кого почалися ті бесіди , бо у кожного всі ті важкі історії здавна глибоко закарбовані були на власній шкірі і стверджені власним досвідом . Раз почавшися , розмови ті вже не втихали , а ширилися чимраз далі , ставали чимраз дужчі і голосніші . Всі люди немов би аж нині побачили своє сумне , безвихідне положення , не хотіли й говорити про ніщо інше , і кожна їх розмова кінчилася болючим , важким питанням : „ Господи , чи вже ж так нам вічно мучитися ? Невже ж нема для нас виходу ? Невже ж не можна тому лиху порадити ? “ Але поради не було ні відки . А розмови проте не втихали , навпаки — ставали чимраз голосніші і різкіші . Люди , котрі зразу говорили про свою біду рівнодушно , мов про неминучий засуд , при ближчій розвазі і по довших розмовах зі знайомими , щирими приятелями та старшими ріпниками або взагалі бувалими людьми , почали переконуватися , що так воно не є , що лиху можна би помогти , але , не видячи і не знаючи , як можна би помогти , почали нетерпеливитися , ставали роздразнені , ходили і говорили мов у гарячці , хапали пильно кожне слово , котре могло їм прояснити їх безпросвітне положення . Аж до найдальших хаток , до найтемніших закамарків доходили ті розмови , розбігалися на всі боки , мов огонь по сухій соломі . Малі хлоп'ята - лип'ярі , дівчата та молодиці , що в кошарах вибирали віск із глини , — і ті заговорили про бідність свого положення , про те , що конче треба їм деяк радитися з собою і шукати для себе рятунку .
Indietro Pagina 88 di 154 Pagina 88 di 154 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
