Salta il testo dell’articolo
IX . Таємниця Мирослави Монголи принесли Максима в шатро Тугара Вовка , і боярин довго дивився на бідного хлопця . За що він так ненавидів його ? Тепер вони обидва були рабами монголів , і боярин відчув , що його гнів слабне . — Ти можеш бути вільним , — сказав Тугар . — Я піду до твого батька і запропоную обмін : тебе за вільну дорогу для монголів . Скажи мені слово , яке відкриє серця твоїх людей . — Вони на це не погодяться , — відповів Максим . — Вони не продадуть сусідів за одного хлопця . У ту мить у шатро вбігла Мирослава , бо з перснем Пети її пропускали всюди . Вона кинулася до Максима і плакала над його ланцюгами . — Не втрачай надії ! — шепотіла вона , коли батько вийшов . — Монголи звідси не вийдуть . Наші майстри роблять у лісі машини , які будуть кидати каміння просто на табір . Я бачила такі машини на стінах Галича і навчила наших людей . Далеко в горах загримів грім . — Чуєш ? — сказала дівчина . — Це смерть для монголів ! Вона нахилилася і щось прошепотіла йому на вухо , і Максим аж підскочив , так що забряжчали ланцюги . — Ти не дівчина , ти , мабуть , дух нашого Сторожа ! — Ні , я просто твоя Мирослава . А тепер тікай ! Візьми мій перстень і мій одяг , і вартові тебе пропустять . — А ти ? Монголи вб’ють тебе , тому я не піду . Повернувся Тугар , похмурий і злий , бо Бурунда ледве дозволив йому піти до людей Захара . — Ходімо , тату , я покажу тобі дорогу , — сказала Мирослава . Вона попрощалася з Максимом , і хлопець залишився сам у шатрі , а в його серці були страх і надія разом . X . Ясна поляна На кам’яних стінах навколо долини горіли вогні , а в лісі стукали сокири . Тугар побачив машини , які робили люди з Тухлі , і зрозумів , що монголам буде важко . — Це ти навчила їх , доню ? — спитав він . — Я , — відповіла вона і чекала гніву . — Добре , — тихо сказав батько , бо він уже не вірив словам монголів . Старі люди сиділи всю ніч на Ясній поляні в лісі , де була давня святиня , печера , у якій колись молилися сонцю . — Мене прислав Бурунда , — сказав Тугар . — Його сила велика , але він хоче швидко піти до Угорщини . Розберіть каміння на дорозі і випустіть монголів , і він віддасть вам твого сина живого . Якщо ні , то син загине , а за ним і всі ви . Старі порадилися . — Захаре , тут ідеться про життя твого сина , — сказав один . — Тут ідеться не про мого сина , — твердо відповів Захар . — Сусіди прийшли нам на допомогу , і якщо ми випустимо монголів , вони зруйнують їхні села . Міняти одного хлопця на смерть сусідів було б зрадою . І він сказав бояринові : — Ось наша відповідь : або загинемо ми всі , або ви всі , іншого вибору немає . Тугар мовчки пішов , а Мирослава побігла за ним . — Тату , залишся з нами ! Люди простять тебе , а монголи тебе вб’ють ! Батько завагався , але тільки на хвилю . — Ще не час , доню . Там твій Максим , і хто знає , може , ми ще допоможемо одне одному .
Indietro Pagina 7 di 9 Pagina 7 di 9 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
