Salta il testo dell’articolo
Як таки сьому паничеві і не знати конотопської відьми , Явдохи Зубихи ( бо се вона була ) , коли вона йому раз язичок піднимала , у - друге остуду знимала ; так вже дала ся вона йому знатись . Отто як почув він се від неї , так на душі стало йому легше , зараз і орозумів , що ́ йому треба робити , та мерщій їй беркиць в ноги та й просить : » Тїточко , голубочко ! Зробіть , як знаєте , зробіть , щоб моя була Олена ; цїлїсїнький год буду вас рідною матїрю звати , куплю плахту , очіпок , серпанок , чого забажа душа ваша і вашого кота … Тільки дивітесь лишень : вже Олена дружечок збира , коровайницї вже доси дїжу по хатї поносили , а пан сотник конотопський , Микита Уласович , наняв слїпого скрипника на весїльлї грати , так де вже … « — » Хиба - ж я не Явдоха ? Я йому зроблю весїльля ! Нехай лишень укоштуєть - ся , нехай протрусить батькові карбованчики для тебе , а я і його оженю . Нехай і Олена збира дружечок , нехай починають приспівовати Микитові , а я знаю , що зведуть на Демянка . Приньмай ся ж хутко ; кажи , щоб у господї і пекли і варили і чого треба наточили , а ти біжи збирай бояр , свашку , сьвітилку , старостів , та якого - небудь батька знайди , щоб порядок давав . « Агу , пан судденко повеселїйшав ; хватив пояс і став підперізоватись та за шапку братись , щоб ійти за поїздом ; а Явдоха , виходючи з хати , стала весїльної співати , та ще й прискакує : У Демянка та батьків много , А рідного та нї одного . Та все такі , що напити ся , А нїкому й пожурити ся . Усе такі , що пити , гуляти , А нїкому та порадоньки дати . XI . Смутна і невесела убирала ся у своїй хатї панна хорунжівна , Йосиповна Олена , на своєму Безверхому хуторі , що ́ на Сухій балцї . І вбираєть - ся і не вбираєть - ся ; треба б то поспішити , бо вже у селї передзвонили до утренї у - в один дзвін і стали у - во всї дзвони дзвонити ; треба їй поспішати до церкви , бо учора на домо ́ винах так порадились , щоб їй тут у - в утренї і звінчатись з конотопським сотником , паном Забрйохою , Микитою Уласовичем , а від хутора до села буде верстов з пять ; так от треба їй поспішати , щоб виспіти , — так щось руки не піднимають ся . Уже вона і розчесала ся , вже і коси у дрібушки поплела , стала ленти покладати … зирк ! що ́ нї найлучша скіндячка , що ́ їй подаровав пан судденко … її так і узяло із - за плечей : згадавши його , засумовала і трошки сплакнула . Зубиха ж тут так і розсипаєть - ся . І сюди шатнеть - ся , і туди мотнеть - ся , і намисто Оленї навязує на шию , і голову квітча ; а як нарядила зовсїм , то й вибігла мерщій на двір , повернулась на одній нозї против сонця тричі , пошепотїла щось таке собі нищечком , обвела рукою туди , де село , та й сказала : » Хто має поспішати , Нехай не вийде з хати , І щоб до сход сонця Не знайшов нї дверей нї віконця ! « Увішедши впять у хату , стала знаряжати панночку Олену до вінця : звелїла їй тричі поклонитись у ноги батькові і матері , що ́ для такого случаю знайшли , а далї і братїкові рідному . Старшій дружцї дала пару сьвічечок пятакових до вінця , хустку руки звязати , рушник під ноги і шага під рушник паламареві за ставник , а далї тихесенько , щоб нїхто не бачив , дала теж дружцї якусь кісточку та якийсь - то репяшок , і навчила її , що ́ і коли з ними робити . От і пійшла наша молода з старшою дружкою у село , поспішаючи до утренї , щоб там шлюб приньмати з паном Забрйохою , конотопським сотником , Микитою Уласовичом .
Indietro Pagina 44 di 54 Pagina 44 di 54 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
