Salta il testo dell’articolo
— А бодай ви показились і з козаками , і з хворостиною , і з лїками , і з начальством ! кричав на усю вулицю Ригорович , а сам як не лопне з серця ! Ухопив тую хворостину , поламав , потрощив її на шматочки , та й кинув козакам у вічи , приговорюючи : » Цур вам , пек вам , осина вам ! нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки - ж чирячок і болячок , коли знайшовсь вже розумнїйший мене . На - що я вам ? « Та й почав впять з письма : » Ізийду у пустиню і уселю ся у горах Араратських , у послїднїх моря . Цур вам ! « От пан сотник його і спинив , і узявши за руку і каже : » Годї - ж , Ригоровичу , не сердь ся . У ряди - годи довело ся менї з тебе покепковати , а ти вже і сердиш ся . А тямиш , як менї підсунув лепорт , а я , нїчого пак не вміючи писати , та на ньому сторч і підписав ? А пан полковник і відписав , що , каже , конотопський сотнику , пане Микито , ти єси дурень ! Та я за те на тебе і не сердив ся , хоч ти і довго менї об тім докладки докладав і в вічи насьміхав ся . Годї - ж , годї ! Ходїмо обідати . « — Нехай вам сей та той із вашим обідом , окроме хлїба сьвятого ! Бодай той подавивсь , хто таку мудрацію менї втяв ! … Замотав руками наш Пістряк , усе сердячись , та й потяг не оглядаючись до дому , та й бормоче сам собі : » Подавиш ся , як я тобі галушку піднесу … Підведу тебе під манастир … Буде у Конотопі сотник , та не Забрйоха … кланяти - муть ся і Пістряку . « — » А нам же яка порада буде ? « загули козаки , дивлячись , що усе їх начальство чи переказилось , чи кат їх зна : писар , мов після дурману , повіявсь собі до дому , а пан сотник понурив голову , та теж потяг до своєї хати . От вертають пана сотника і питають ся , що ́ їм робити і длячого їх зібрали ? » А лисий дїдько вас зна ! « крикнув на них Микита Уласович , лаючи і в батька і в матїр . » Цур вам ! відчепітесь від мене . Війтесь собі , куди хочете , хоч на шибеницю . Який я порядок дам , коли писар сказив ся ? У нього лепорт « ( се пан Уласович усяку бумагу узивав лепортом , не вміючи вимовити , чи там предписаниє , чи що бувало ) . » Нехай , « каже , » чи не проспить ся , бо він часто химери гонить ; так тогдї і розтолкуємось , а тепер нїколи . « Та й пійшов тихою ступою до дому . На те дивлячись і козацтво рушило : хто у шинк , хто у солому , після такої муштри спочивати ; а инші мотнулись на вгороди дївчат полохати . III . Смутний і невеселий сидїв собі на лавцї , та вже не в сьвітлицї , а у великій хатї , конотопський пан сотник Микита Уласович Забрйоха , вернувшись після огляду козацької сотнї . До того лиха , що йому учора Йосиповна Олена , панна хорунжівна , піднесла , мов тертої під ніс кабаки , печеного гарбузця , що він після учорашнього дня ще нї пив нї їв , а тут ще не виспав ся , що треба йому збирати ся з своєю сотнею у поход аж у самісїнький Чернїгов , та , я - ж кажу , після такої біди , ще й нове лихо зіклало ся йому , що розсердив свого сотенного пана писаря , Прокопа Ригоровича Пістряка , а розсердившись вже він не буде нїякої поради давати , як начальство пришле об чім лепорт , чи як - там його ; тогдї що ́ чинити ? От з такою - то бідою як йому і не бути смутному і невеселому ?
Indietro Pagina 9 di 54 Pagina 9 di 54 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
