Salta il testo dell’articolo
— Так і є ! Се - ж наш панич , казала молодиця . Таки як мене нї вздрить , так у вічи і загляда ; а на тій недїлї узяв , та рукою погладив мене по щоцї , та й сказав : » Що ́ за з чорта гарна молодичка ! « Я так і згоріла , та від того часу так мене і узяло . Тут Явдоха і стала її розпитовати , об чім їй треба було ; а далї і проводила з хати , та й каже : » От тепер добре ! Тепер усе знаю , що ́ менї треба … « VII . Смутна і невесела сидїла на приспі биля своєї хати панночка Йосиповна Олена , хорунжівна , на своєму Безверхому хуторі , що ́ на сухій балцї , а білими рученятами коперсала у голові братїку свому , пану хорунженку . Він , сердешний , той день з пан - отцем , що ́ заїзжав до нього поховавши когось на другім хуторі , та за обідом поївши добре вареників та карасїв у сметанї жарених , та запивши сколотинами ( бо се вже дїялось після Петра ) , витягли самотужки по носатцї тернівки , а вишнївкою на дорогу запили ; а підвечіркуючи , панич убрав аж пять мандрик та горщечок масляків у масличку та у сметанцї пряжених , що ́ дуже їх любив , так його , хто його зна і від чого , і завадило . От він і прилїг до сестрицї на колїна , та як та йому ськала , а він і заснув . Тут прийшли з поля і корови і овечата ; от їх тут биля панночки і доють , і молоко у глечики зливають , а вона й байдуже , їй неначе нї до чого і дїла нема ! Забула дивитись і на дійво , забула братїку і у головцї ськати , тільки у неї і на думцї , що … Тільки , що хотїв було росказати , об чім наша хорунжівна думала і чого була смутна і невесела , аж ось і прийшла до неї бабуся , така старенька , така старенька , що на превелику силу дибле ; от підійшла до неї , та й каже : » Дай Боже вам , панночко , вечір добрий ! Нехай вам Бог помага ! « Аж здригнула Йосиповна , що ́ й не бачила , відкіля вона і узялась і як перед нею стала ; а далї , трохи схаменувшись , і каже : » Здорова , бабусю ! а відкіля тебе Бог принїс ? « — » Та я так собі … Я і здалеку , і не здалеку , я і тутешня , я й зовсїм не відсїль ; я і нїчого не знаю , і усе знаю : і хто і по чому журить ся , я і знаю і не знаю ; і що ́ подїяти , і вмію і не вмію … « » Ох , бабусю , та ти не проста ? « питаєть - ся Олена . — » Та простїсїнька , бач ! Не вашого панського роду , а проста собі стара баба , не знаю нїчиєї журби , не знаю , хто сидячи на приспі журить ся об Демянові , що ́ пійшов у поход з козаками ; я таки і того не знаю , хто биля колодязя усю ніченьку з ним просидїла і на прощаньня зняла з руки срібний перстїнь і віддала з хусточкою , що ́ сама усякими шовками вишивала … « » Ох менї лихо , бабусю ! Та ти усе знаєш ! … Не гомони , будь ласкава , братїк прокинеть - ся та почує , та менї сьміяти меть - ся . Нехай після вечері я тебе покличу , то ти в мене ночувати - меш , та й поговоримо з тобою ! «
Indietro Pagina 33 di 54 Pagina 33 di 54 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
