Salta il testo dell’articolo
Сяк - так , то з журбою то з тугою , промаячила Маруся до Спасівки ; а у Спасівку , ік Пречистій , казав Василь , буде неодмінно . Хоч і не зовсїм Маруся повеселїшала , та усе таки неначе стала по - троху оживати . Вона й дома пораєть - ся , вона і з батьком у полї , чи громадити , чи жати ; бо вже й Наум , дивлячись на неї , що вона стала розважатись , і собі повеселїшав і дума : » Слава Тобі , Господи ! Ще тільки Спасівка наступа , а вже Маруся зовсїм не та , як унов народила ся ; туж - туж і Василь буде , тогдї вдарю лихом об землю , мерщій справлю весїльля , та й нехай собі живуть . « От коли куди йде на хазяйство , то й дочку бере з собою , щоб її лучше розважати . Коли ж вона часом зостанеть - ся дома , то впоравшись іде у бір за губами ; та таки так сказати , що день за - день та стала впять і до роботи проворненька , і у усякім дїлї моторнїша , і що у Бога день , то усе веселїш , усе розщитує : » от Пречиста не далеко , от - от Василь вернеть - ся . « [ X . ] Раз у Спасівку , на третїй день після Спаса , віддавши вона обідати і поприбиравши усе , пішла у бір за губами і вже нїкуди більш , як на ті - ж озера . Напала на рижики , та так же їх багацько було , та такі мудрі ; і хоч і побродила по водї , та назбирала їх повнїсїньке відро , іще й кошик . От ще б то їх брала , так як же пішов дощ , та престрашенний , як з відра , та з холодним вітром ; а вона була у - в одній тяжиновій юпцї , і свитини не брала . Що ́ їй тут на сьвітї робити ? Нїкуди і не кажи , щоб забігти та пересидїти ; бо до села було далеченько , а дощ так і полива ! Нїгде дїтись , треба бігти до дому . Ішла , а де і підбігцем , та поки прийшла до дому , так одно те , що утомилась , а друге змокла як хлюща , так з неї і тече ; а змерзла ж то так , що зуб з зубом не зведе , так і трусить ся . З лихом по - полам добігла до дому . А дома ж то мати старенька і усе собі немощна , не здужала піднятись і у печи затопити . Лихо , та й годї , нашій Марусї ! Нитки сухої на нїй нема , а нїгде обсушитись ; змерзла неначе зимою , а нїгде обігрітись . Злїзла на піч , та як не на топлену , так ще пуще змерзла . Укрилась і кожухом , нїчого ! так лихорадка її і бє ! Прийшов і Наум , упоравшись з батраками . Нїкому йому нї вечеряти дати , та й нїчого . Перш було розсердивсь , а далї як розслухав , що ́ йому Настя стогнучи росказала , та й замовк ; далї назирнув Марусю , та аж злякавсь : Господи , Твоя воля ! Сама як вогонь гаряча , а її трусить так , що й сказати не можно ! Тьохнуло у животї в нашого Наума . Подумав , подумав , та й став Богу молитись . Се вже у нього така була натура : чи хоч трохи біда чи радість є йому яка , зараз до Бога ; так і тут . Помоливсь , перехрестив тричі Марусю і лїг собі . Прислухаєть - ся , троха Маруся не заснула ? » Дай , Господи , щоб заснула і щоб завтра здорова була ! « сказавши сеє , лїг і … заснув .
Indietro Pagina 45 di 60 Pagina 45 di 60 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
