Salta il testo dell’articolo
— » Марусю , Марусю ! а ходи - ке сюди ! « так кликнула її та ж Олена . Маруся нї жива нї мертва ! Злякалась того , що Василь став з нею говорити , та ще так голосно ; а тут ще й то , що Олена бачить , що вона з чужим парубком розговорює , а опісля і сьміяти меть - ся їй ; а що найбільш те їй було страшно і жалко і нїби досадно , що Василь каже про когось другого , що її любить , а їй би хотїлось , щоб він їй сказав , що він сам її любить . От як злякалась , скочила з місця , та й не може і ступить , а Олена знай їй кличе : » Та йди сюди , ось ось - де я . « А Василь теж став як укопаний і не зна більш , що ́ й казати . На думцї б то й багато де - чого є , так язик не слуха , не пошевельнеш його ; а тут ще на біду підслухав , що Маруся об комусь вже дума , і що йому нїчого тут убивати ся ; а тут ще Олена збила його з товку … От і стоять вони обоє сердешні і не знають , на яку ступити і чи йти їм куди чи що ́ робити ? Вже сама Олена прийшла до Марусї і питаєть - ся , чи вона тутечки довго буде ? » Нї , каже Маруся , уже менї пора і до дому . Нїчого більш тут дожидатись . « Та сеє кажучи , так важко здохнула , що крий Мати Божа ! — І я отсе йду до дому , каже їй Олена ; мати прислала за мною . Чи знаєш , що ́ ? Ходїм завтра у - купі на місто ; мати казала де - що куповати , так ходїм зо мною , ти таки усе лучше знаєш . » Добре , ходїм . Моя матуся щось не здужа , так що ́ нам треба , я й куплю ; заходь тільки за мною , « сказала їй Маруся . — Зайду , зайду . Жди мене до сход сонця . Ходїм же тепер у - купі до дому , та в перекупки купим кисличок . От подруженьки , побравшись за руки , і пішли собі . [ III . ] Зоставсь Василь , і стоїть сам не свій . По його думцї , він , бачить ся , закинув Марусї на догад , що се він її любить , і дума : коли - б вона не мала кого на приметї та щоб його хоч трохи любила , то більш би йому нїчого і не треба , не хотїв би нї грошей нї панства . Так бо почервонїла , як я їй став закидати , що її полюбив , і очицї опустила у землю , а рученятами усе хусточку крутила , вже вірно з серця ; а як пішла за Оленою , то не тільки йому і словця не сказала , та й не глянула на нього . Сумовавши пішов він назирцем за Марусею і бачив , що вона аж поки ввійшла у другу вулицю , то аж тричі оглядалась , — а чого ? хто її зна ! Дївчачу натуру трудно розгадати , бо вони часто буцїм - то і не люблять , хто їх займає , і буцїм - то й сердють ся , а там собі нишком так його люблять , що й сказати не можно ! Та таки і тії правди нїгде дїти , що инша дївочка , ще молоденька , що ́ з роду в - перше побачить такого парубка , що ́ їй прийде по серцю , то й сама себе не розгада , що ́ з нею дїєть - ся .
Indietro Pagina 12 di 60 Pagina 12 di 60 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
