Salta il testo dell’articolo
Ну , як там було , пообідали гарненько і наговорились . Після обід Наум лїг до Настї ськатись , та й заснув , а далї і Настя схилилась , та й собі заснула . А молоді , знай , собі голублять ся , та милують ся . Далї , як старі проснули ся , та й сидїли то в хатї , то під коморою у холодку , аж поки зовсїм у вечері Василь пішов до дому . Унадив ся ж наш Василь до старого Наума що божий день : то дїло було до коваля , то до бондаря , то так до чоловіка приходив за дїлом , та усякий раз і зайде до Наума ; коли застане , то з ним , а коли не застане , то з Настею посидить , поговорить ; і так вони вже до нього привикли , що коли який день хоч трохи забарить ся , то вже вони і скучають , і той і та кажуть : » нема ж нашого Василя ! не йде обідати . « Бо усякий раз вони його зоставляли у себе обідати . А Маруся ? Маруся себе не тямила від радощів . Василь прийде , то вона вже найде місцечко , де з ним обо всїм тихенько переговорить і намилуєть - ся ; а коли і без нього , то тільки й чує , що старі його вихваляють . [ VI . ] От дождались і Петра , розговілись . На самого полу - Петра , так вже перед вечером , вбіга Настя в хату , аж задихавшись , та й кричить : » Науме , Науме ! либонь старости ідуть . « — До кого ? » Та до нас , до нас ; от вже у дворі . Сїдай швидче на лаву ! А ти , Марусю , біжи хутко у кімнату , та вбирай ся . « Маруся , як тільки почула про старостів , то що ́ було у руках , усе попускала , і не стямить ся , що й робити , тільки дивить ся на матїр , а очицї як жар так і горять ; а сама була румяна , а то почервонїла як калина . От мати мерщій пхнула її у кімнату , і стала її убирати у нову плахту і усе , що ́ треба , по дївчачи . За - тим ось стукнуло під дверю палицею тричі . Наум хутко достав нову свиту , новий пояс , одягаєть - ся , підперізуєть - ся , а сам трусить ся , неначе з переляку , і каже собі нищечком : » Господи милосердний ! дай моїй дочечцї доброго чоловіка ; не за мої гріхи , а за її добрість пошли їй щастя . « От вже стукнули і в - друге , теж тричі палицею . Наум , одягшись зовсїм , ізмів із скатерти , що ́ на столї , і посунувши хлїб , що ́ завсегда лежить на столї , к покутю ( а за - тим Настя засьвітила сьвічечку перед богами ) , сїв на лавку в кінцї стола і дожидаєть - ся . Аж ось стукнули під дверми і в - третє , теж тричі . Тогдї Наум перехрестив ся і каже до них : » Коли добрі люде , та з добрим словом , то просимо до господи . Насте ! іди - ж сїдай і ти . « От Настя , за - тим упоравши Марусю , вийшла і перехрестившись тричі , сїла биля Наума . За Наумовим словом ввійшли в хату двоє старостів , люде хороші , міщане , у синїх жупанах , аглицької каламайки поясами попідперізувані , з паличками , і у старшого старости хлїб сьвятий у руках . За ними війшов Василь … крий Матер Божа ! нї живий , нї мертвий , білий як стїна .
Indietro Pagina 27 di 60 Pagina 27 di 60 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
