Salta il testo dell’articolo
[ VIII . ] Отже і вівторок настав . Ік вечеру стали дожидати старостів : прибрали хату , засьвітили сьвічечку перед богами ; старі нарядили ся , як довг велить , а що Маруся прибрала ся , так вже нїчого й казати . От постукали і раз і у друге і у третє , і ввійшли старости і подали хлїб , і говорили старости законні речи про куницю , як і поперед сього було . Зараз Наум — а раденький же такий ! — і каже буцїм - то з серцем : » Та що ́ се за напасть така ? Жінко ! що ́ будемо робити ? Дочко ! а ходи - ке сюди на пораду ! « Маруся , вийшовши із кімнати , засоромилась — Господи ! почервонїла , що твій мак ; і не поклонившись , зараз стала биля печи , та й колупа її пальцем . От Наум і каже : Бачите , ловцї - молодцї , що ́ ви наробили ? Мене з жінкою смутили , дочку пристидили , що скоро піч зовсїм повалить , мабуть дума тут більш не жити ! Гай , гай ! Так ось що ́ ми зробимо : хлїб сьвятий приньмаємо , доброго слова не цураємо ся , а щоб ви нас не порочили , що ми передержуєм куницї та красні дївицї , так ми вас повяжемо і тогдї усе добре вам скажемо . Дочко ! прийшла й наша черга до прикладу казати ; годї лишень піч колупати , а чи нема чим сих ловцїв - молодцїв повязати ? Іще не час було Марусї послухати , знай колупа . От вже мати їй каже : » Чи чуєш , Марусю , що ́ батько каже ? Іди - ж , іди , та давай , чим людей повязати . Або може нїчого не придбала , та з сорому піч колупаєш ? Не вміла матери слухати , не вчила ся прясти , не заробила рушників , так вяжи хоч валом , коли і той ще є . « Пішла Маруся у кімнату , і винесла на деревяній тарілочцї два рушники довгих та мудро вишитих , хрест на хрест покладених , і положила на хлїбові сьвятому , а сама стала перед образом , та й вдарила три поклони , далї отцю тричі поклонила ся у ноги і поцїловала у руку , і неньцї также ; і узявши рушники , піднесла на тарілочцї перше старшому старостї , а там і другому . Вони , уставши , тож поклонили ся , узяли рушники і кажуть : » Спаси - бі батькові і матері , що своє дитя рано будили і доброму дїлу вчили . Спаси - бі і дївочцї , що рано уставала , тонко пряла і хорошенькі рушники придбала . « Повязавши собі один одному рушники , от староста й каже : » Робіть же дїло з кінцем , розвідайтесь з князем молодцем ; ми , приведені , не з - так виноваті ; вяжіте приводця , щоб не втїк з хати . « От мати й каже : » А ну , доню ! Ти - ж менї казала , що на те по пятїнкам заробляла , щоб шовкову хустку придбати , та єю пеню звязати . Тепер на тебе пеня напала , що не усїх повязала . «
Indietro Pagina 39 di 60 Pagina 39 di 60 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
