Act II, Scene I. A wood near Athens
.
.
,
,
,
, .
,
;
,
.
,
.
Комедія Шекспіра з феями, рівень C2
Вільям Шекспір
Перед вами вся комедія Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі», жодного рядка не скорочено: 5 дій і 9 сцен, від палацу Тезея в Афінах до нічного лісу, де хазяйнують феї. Уперше комедію надрукували 1600 року. Близько 17 100 слів: це найкоротша з семи п’єс Шекспіра в каталозі і найкоротший повний текст англійською взагалі. Рівень C2. За формулою каталогу в реченні 10 слів, бо ім’я мовця перед реплікою вона лічить як окреме речення, а якщо прибрати імена й ремарки, лишається близько 13. Мова кінця XVI століття: hath і doth, thou поруч із you, methinks. Закохані говорять віршем, часто римованим, феї співають короткими римованими рядками, а ремісники, які готують виставу до герцогового весілля, говорять прозою.
Раніше
Читач C1 зрозуміє, хто в кого закоханий і хто кого шукає в лісі, але йтиме повільно: заважатимуть methinks «мені здається», I wot not «не знаю», Whither away? «куди прямуєш?» і форми на кшталт spicèd, а найбільше рима, заради якої слова міняються місцями, і ремісники, які вживають слова не до ладу.
C1Цей текст
Читачеві C2 «Сон літньої ночі» під силу, і це найкоротша п’єса Шекспіра в каталозі. Сцен лише 9, у середньому близько 1 900 слів, тож більшість сцен зручно прочитати за один присід; найдовша, дія III, сцена II, де четверо закоханих сваряться в лісі, близько 3 800 слів. Повільніше за інші йдуть дія II, сцена I, де Оберон і Титанія сперечаються довгими промовами, близько 18 слів у реченні без імен і ремарок, і перша сцена в палаці Тезея, близько 16.
Перевірити на уривкуЗа обома мірками каталогу п’єса виглядає легшою, ніж є. Формула дає 10 слів у реченні, як у «Макбеті», бо вважає окремим реченням ім’я перед кожною реплікою; без імен і ремарок близько 13. Довге слово, від 9 літер, припадає одне на 29: частіше, ніж у «Ромео і Джульєтті» (одне на 41) і «Макбеті» (одне на 36), рідше, ніж у «Гамлеті» (одне на 26), і навіть трохи рідше, ніж у «Дракулі» на B2 (одне на 28). Рівень ставить мова кінця XVI століття. Hath і doth тут 69 разів на 17 100 слів, а в усьому, що каталог має англійською поза Шекспіром (понад 2,15 мільйона слів), лише 43. Thou, thee, thy, thine і ye трапляються 253 рази, methinks 9. Стягнених форм на кшталт lull’d і gossip’d близько 130, тоді як поза п’єсами Шекспіра жодна книга каталогу не має більше 5, а ще 32 слова з позначеним -èd, як spicèd чи blessèd, де закінчення вимовляють окремим складом заради розміру. До того ж п’єса говорить кількома різновидами мови: закохані й володарі фей білим віршем і римованими двовіршами, феї короткими римованими рядками на кшталт Over hill, over dale, а ремісники прозою, близько 2 500 слів, здебільшого Боттома і Квінса, і ці жарти тримаються на словах, ужитих не до ладу. Від трагедій каталогу комедію відрізняє рима, а не простіша граматика: ’tis тут лише 5 разів, зате hath і doth на тисячу слів майже стільки ж, як у «Ромео і Джульєтті», і більше, ніж у «Гамлеті» й «Макбеті». Тому C2, як і інші п’єси Шекспіра. Рівень ставить каталог, це не мовний сертифікат.
PG Shakespeare Team. Project Gutenberg
Афіни. Герцог Тезей за чотири дні одружується з Іпполітою, царицею амазонок. Аж тут Егей приводить до нього доньку Гермію: батько віддає її за Деметрія, а вона кохає Лізандра, і за афінським законом непокірній доньці загрожує смерть або довічне життя в монастирі. Гермія і Лізандр домовляються вночі втекти лісом з Афін. Про їхній план вона розповідає подрузі Гелені, закоханій у Деметрія, і та вирішує видати таємницю йому, аби здобути його прихильність. У тому самому лісі афінські ремісники на чолі з Пітером Квінсом збираються репетирувати виставу про Пірама і Фісбу до герцогового весілля, і ткач Боттом хоче грати не лише Пірама, а й Фісбу та лева. А король і королева фей, Оберон і Титанія, сваряться через маленького хлопчика, і Оберон посилає пустотливого Пака по квітку, сік якої змушує закохатися в першого, кого побачиш. Що накоїть цей сік до ранку, читайте в самій п’єсі.
Act II, Scene I. A wood near Athens
.
.
,
,
,
, .
,
;
,
.
,
.
Act IV, Scene I. The Wood
.
[.] , , . ‘ . ! ! , ! , ! ! ! , ! . , . . — . , — . , , , , , .
Оберіть підкреслене слово.
Пак щойно приніс Оберонові квітку, сік якої змушує закохатися в першого, кого побачиш, і король фей пояснює, де знайде Титанію. Рядки римуються парами: blows і grows, night і delight, skin і in. Blows тут не «дме», а «цвіте»: там, де цвіте дикий чебрець. Grows стоїть в однині після двох підметів, oxlips і violet, бо так вимагає рима. Oxlips, woodbine, musk-roses, eglantine: первоцвіт, жимолость, мускусна троянда, шипшина; досить знати, що це квіти над місцем, де спить Титанія. Sometime of the night означає «часом уночі». Weed тут не «бур’ян», а «одяг»: скинута зміїна шкіра якраз годиться феї на вбрання. У Lull’d і enamell’d закінчення -’d не вимовляють окремим складом.
Це проза, а не вірш. Ткач Боттом, який у виставі ремісників грає Пірама, прокидається в лісі і спершу думає, що репетиція триває: Most fair Pyramus слова, після яких він має вступити. Потім він гукає товаришів, Flute, the bellows-mender (той, хто лагодить ковальські міхи), і Snout, the tinker (лудильник), і бачить, що його покинули самого. Methought означає «мені здавалося», це минулий час від methinks. Думка двічі обривається на півслові, бо Боттом не може, а може, й не хоче сказати, ким він був уві сні. Man is but an ass: слово ass тут «віслюк» і «дурень» водночас. Найсмішніше речення The eye of man hath not heard, the ear of man hath not seen: Боттом переплутує відомий рядок із Першого послання до коринтян, де око не бачило і вухо не чуло, і роздає органам чуття чужу роботу.
Книга лишається безкоштовною на будь-якому тарифі. Reader, €1 на місяць, знімає денний ліміт на слова і речення.
€1 на місяць
У дії II, сцені I Титанія пояснює, чому не віддасть хлопчика, одним реченням на 93 слова і 12 рядків вірша, від His mother was a vot’ress of my order до rich with merchandise; з Reader переклад охоплює все речення, тож легше побачити, до чого належить кожне which і as.
ReaderПовна: у рідері вся комедія, 5 дій і 9 сцен, без скорочень і переказу. Уперше «Сон літньої ночі» надрукували 1600 року окремим виданням кварто для книгаря Томаса Фішера; його титул на обкладинці, зі старим правописом Midsommer nights dreame і з hath beene уже в першому рядку під назвою. 1619 року вийшло друге кварто з фальшивою датою 1600, а 1623 року п’єса ввійшла до Першого фоліо. Gutenberg опублікував цей текст 1998 року і в записі називає підготовку роботою PG Shakespeare Team, групи волонтерів, не вказуючи друкованого джерела. Правопис сучасний, а назви місць над сценами, як A wood near Athens, дописали пізніші редактори. Список дійових осіб і рядок про місце дії, що стоять у Gutenberg перед текстом, у рідер не ввійшли: читання починається з дії I, сцени I.
Аудіоверсії немає: MovaReader дає «Сон літньої ночі» лише як текст. Незнайоме слово в ньому перекладається дотиком, і тут це найчастіше старі слова на кшталт methinks, wot чи hither і назви квітів, як woodbine чи eglantine, серед яких спить Титанія.
Щоб перекласти речення цілком, потрібен тариф Reader. У «Сні літньої ночі» він найпотрібніший у довгих промовах: клятва Гермії Купідоновим луком у дії I, сцені I, дві промови Титанії в дії II, сцені I, про негоди від сварки фей і про матір хлопчика, і роздуми Тезея The lunatic, the lover, and the poet у дії V, сцені I. Окремі слова без тарифу теж перекладаються, скільки дозволяє денний ліміт.
Уся п’єса займе 3-5 годин, якщо читати повільно й відкривати переклад незнайомих слів. Сцен лише 9, у середньому близько 1 900 слів, і за обсягом вони нерівні: у дії IV, сцені II, де ремісники збираються в домі Квінса, менше 400 слів, а дія III, сцена II, нічна плутанина закоханих у лісі, близько 3 800, тож її краще читати за два присіди.
Смуг немає: легші й важчі сцени чергуються, тож на частини п’єса не ділиться. Без імен і ремарок найдовші речення в дії II, сцені I, близько 18 слів, і в першій сцені, де говорять Тезей, Егей і закохані, близько 16; найкоротші в прозових сценах ремісників, дії I, сцені II та дії IV, сцені II, близько 10-11. Та проза ремісників легшою не стає: жарт тримається на словах, ужитих не до ладу, а старі форми є в кожній дії, від 19 на тисячу слів у дії IV до 36 у дії III.
Так, за умови, що ви читаєте під своїм акаунтом: рідер запам’ятовує останнє місце читання й перекладені слова. Зміст має 9 рядків, для кожної сцени свій, від Act I, Scene I. Athens. A room in the Palace of Theseus до Act V, Scene I, тож до сну Боттома (Act IV, Scene I) чи до останньої сцени можна перейти одним натиском.