Перейти до основного вмісту

Ми використовуємо необхідне сховище для входу та налаштувань. За вашою згодою ми використовуємо самостійно розгорнутий Umami для агрегованої аналітики MovaReader. Політикою конфіденційності

MovaReader
Увійти
Титульна сторінка першого видання 1632 року: гравірована рамка з королівським гербом угорі, Ернан Кортес і фра Бартоломе де Ольмедо обабіч назви та вид міста Мехіко внизу
Imprenta del Reyno, 1632

Хроніка очевидця про Мексику для рівня C2

Правдива історія завоювання Нової Іспанії Historia verdadera de la conquista de la Nueva España

Берналь Діас дель Кастільйо, 1862

Повна хроніка Берналя Діаса дель Кастільйо, не адаптація (друкований текст, за яким подано це видання, 1862-1863 років; уперше книжку надруковано 1632 року). У каталозі це C2: близько 372 400 слів, середнє речення 96 слів. 212 розділів, у яких солдат Ернана Кортеса, уже літня людина, згадує походи з Куби, перехід до Мексики та наступні роки, розповідаючи з іспанського боку.

  • C2
  • 372 391 слово
  • 62-103 години
Почати читати Чи потягну я цю книгу?

Чи потягнете ви цей текст?

C1

Раніше

На B2 речення по 80-130 слів виснажать: ланцюг частин через «y», «é» і «que» губить підмет, а старі форми на кшталт trujeron, desque і dende потрібно розплутувати.

C1

C2

Цей текст

На C2 впоратися можна, розрізаючи кожне довге речення на «y» і «que»: лексика проста й конкретна, довгих слів 6,6%. Розділи мають від 300 до 8 200 слів, а завершальні легші.

Перевірити на уривку

Середнє речення має 96 слів, це найбільше серед іспанських книжок каталогу: у «Дон Кіхота» 43, у «Повчальних новел» 49, найдовше з решти книжок C2. Тут рівень C2 визначає сама довжина речень: старий солдат нанизує підрядні частини через «y», «é» і «que» на одному диханні, а друк 1862 року зберігає ці довгі періоди. Довгі слова не проблема: 6,6%, приблизно кожне п’ятнадцяте, менше, ніж у більшості книжок C1, тож лексика проста й конкретна. Старий правопис і форми (trujeron, desque, dende) додають роботи. Складність нерівна: розділи 1-125 мають у середньому близько 80 слів у реченні, розділи 126-200 близько 128, а завершальні розділи 201-212 близько 58. Тому C2. Це оцінка каталогу, не сертифікат.

372 391
слово
96
слів у середньому реченні
62-103
години читання
1862
Imprenta de Tejado

Imprenta de Tejado, 1862. Project Gutenberg

Про що книга, без фіналу

Уже літньою людиною в Гватемалі Берналь Діас згадує, як 1514 року вирушив із Кастилії та приєднався до експедицій, що виходили з Куби до Юкатану й узбережжя Мексиканської затоки. 1519 року він вирушає з Ернаном Кортесом. Він розповідає про заснування Веракруса, союзи із Семпоалою й Тлашкалою, дорогу до Теночтітлана та перші зустрічі з Монтесумою, чвари в іспанському таборі й суперницьку експедицію Нарваеса, а потім про роки подальших походів і подорожей. Навіщо він це писав і чим завершується завоювання Мексики, тут не розкрито.

Порівняйте два місця в книзі

Historia verdadera de la conquista de la Nueva España

XXXVIII. Cómo llegamos con todos los navíos á San Juan de Ulúa

, , , , , , , ; , .

LXXXVIII. Del gran recebimiento que nos hizo el gran Montezuma

, , , , , , , , , , , .

Оберіть підкреслене слово.

Project Gutenberg

Одне речення, кілька дій

Таке речення нанизує дії через «y» та «que». Розріжте його на кожному «y»: шолом солдата, зауваження Тенділе, радість Монтесуми, прохання Кортеса. Так підмет не губиться.

Займенник, прикипілий до дієслова

Тут займенник прикріплений до дієслова: víamoslo це víamos + lo, «ми бачили все це». Відділіть закінчення, прочитайте спершу дієслово, потім займенник, і довгий перелік побаченого легше втримати в голові.

Почати читати Reader · €1 на місяць

Де текст важчає

I-CXXVкоротші речення

  1. IEn qué tiempo salí de Castilla, y lo que me acaeció
  2. IIDel descubrimiento de Yucatan y de un rencuentro de guerra
  3. IIIDel descubrimiento de Campeche
  4. IVCómo desembarcamos en una bahía donde habia maizales
  5. VCómo acordamos de nos volver á la isla de Cuba, y de la gran sed
  6. VICómo desembarcaron en la bahía de la Florida veinte soldados
  7. VIIDe los trabajos que tuve hasta llegar á una villa
  8. VIIICómo Diego Velazquez envió otra armada á la tierra que descubrimos
  9. IXDe cómo venimos á desembarcar á Champoton
  10. XCómo seguimos nuestro viaje y entramos en boca de términos
  11. XICómo llegamos al rio de Tabasco, que llaman de Grijalva
  12. XIICómo vimos el pueblo de Aguayaluco, que pusimos por nombre la-Rambla
  13. XIIICómo llegamos á un rio que pusimos por nombre rio de banderas
  14. XIVCómo llegamos al puerto de San Juan de Culúa
  15. XVCómo Diego Velazquez envió un navío pequeño en nuestra busca
  16. XVIDe lo que nos sucedió costeando las sierras de Tusta y de Tuspa
  17. XVIICómo Diego Velazquez envió á Castilla á su procurador
  18. XVIIIDe algunas advertencias acerca de lo que escribe Francisco Lopez
  19. XIXCómo venimos otra vez con otra armada, con Cortés por capitan
  20. XXDe las cosas que hizo y entendió el capitan Hernando Cortés
  21. XXIDe lo que Cortés hizo desque llegó á la villa de la Trinidad
  22. XXIICómo el gobernador Diego Velazquez envió dos criados suyos
  23. XXIIICómo el capitan Hernando Cortés se embarcó
  24. XXIVCómo Diego Velazquez envió á un criado suyo contra Cortés
  25. XXVCómo Cortés se hizo á la vela con toda su compañía de caballeros
  26. XXVICómo Cortés mandó hacer alarde de todo su ejército
  27. XXVIICómo Cortés supo de dos españoles que estaban en poder de indios
  28. XXVIIICómo Cortés repartió los navíos y señaló capitanes para ir en ellos
  29. XXIXCómo Jerónimo de Aguilar, que estaba entre indios, se vino á nosotros
  30. XXXCómo nos tornamos á embarcar y nos hicimos á la vela para el rio
  31. XXXICómo llegamos al rio de Grijalva, que llaman Tabasco
  32. XXXIICómo mandó Cortés á los capitanes ir á ver la tierra adentro
  33. XXXIIICómo Cortés mandó que nos aparejásemos para ir contra los escuadrones
  34. XXXIVCómo nos dieron guerra todos los caciques de Tabasco y sus provincias
  35. XXXVCómo envió Cortés á llamar á todos los caciques de aquellas provincias
  36. XXXVICómo vinieron todos los caciques é calachonis del rio de Grijalva
  37. XXXVIICómo doña Marina era cacica é hija de grandes señores
  38. XXXVIIICómo llegamos con todos los navíos á San Juan de Ulúa
  39. XXXIXCómo fué Tendile á hablar á su señor Montezuma y llevar el presente
  40. XLCómo Cortés envió á buscar otro puerto y asiento para poblar
  41. XLIDe lo que se hizo sobre el rescatar del oro, y de otras cosas
  42. XLIICómo alzamos á Hernando Cortés por capitan general
  43. XLIIICómo la parcialidad de Diego Velazquez perturbaba el poder de Cortés
  44. XLIVCómo fué ordenado enviar á Pedro de Albarado á buscar maíz
  45. XLVCómo entramos en Cempoal, que en aquella sazon era muy buena poblacion
  46. XLVICómo entramos en Quiahuistlan, que era pueblo puesto en fortaleza
  47. XLVIICómo Cortés mandó que prendiesen aquellos cinco recaudadores
  48. XLVIIICómo acordamos de poblar la villa Rica de la Veracruz
  49. XLIXCómo vino el cacique gordo y otros principales á quejarse
  50. LCómo ciertos soldados de Diego Velazquez no quisieron poblar
  51. LIDe lo que nos acaeció en Cingapacinga
  52. LIICómo Cortés mandó hacer un altar y se puso una imágen
  53. LIIICómo llegamos á nuestra villa-Rica de la Veracruz, y lo que allí pasó
  54. LIVDe la relacion y carta que escribimos á su majestad
  55. LVCómo Diego Velazquez supo que enviábamos procuradores al Rey
  56. LVICómo nuestros procuradores llegaron á Castilla
  57. LVIICómo partieron nuestros embajadores para su majestad
  58. LVIIICómo acordamos de ir á Méjico y de dar con los navíos al través
  59. LIXDe un razonamiento que Cortés nos hizo
  60. LXCómo Cortés fué adonde estaba surto el navío
  61. LXICómo ordenamos de ir á la ciudad de Méjico
  62. LXIICómo se determinó que fuésemos por Tlascala
  63. LXIIIDe las guerras y batallas muy peligrosas que tuvimos
  64. LXIVCómo tuvimos nuestro real asentado en unos pueblos y caserías
  65. LXVDe la gran batalla que hubimos con el poder de tlascaltecas
  66. LXVICómo otro dia enviamos mensajeros á los caciques de Tlascala
  67. LXVIICómo tornaron á enviar mensajeros á los caciques de Tlascala
  68. LXVIIICómo acordamos de ir á un pueblo que estaba cerca de nuestro real
  69. LXIXCómo hallamos en nuestro real ciertas pláticas
  70. LXXCómo el capitan Xicotenga tenia apercebidos veinte mil hombres
  71. LXXICómo vinieron á nuestro real los cuatro principales
  72. LXXIICómo vinieron á nuestro real embajadores de Montezuma, gran señor
  73. LXXIIICómo vino Xicotenga, capitan general de Tlascala, á tratar de paces
  74. LXXIVCómo vinieron á nuestro real los caciques viejos
  75. LXXVCómo fuimos á la ciudad de Tlascala
  76. LXXVICómo se dijo Misa estando presentes muchos caciques, y de un presente
  77. LXXVIICómo trujeron las hijas á presentar á Cortés y á todos nosotros
  78. LXXVIIICómo Cortés preguntó á Masse-Escaci é á Xicotenga
  79. LXXIXCómo acordó nuestro capitan Hernando Cortés
  80. LXXXCómo el gran Montezuma envió cuatro principales hombres
  81. LXXXICómo enviaron los de Cholula cuatro indios de poca valía
  82. LXXXIICómo fuimos á la ciudad de Cholula, y del gran recebimiento
  83. LXXXIIICómo tenian concertado en esta ciudad de Cholula de nos matar
  84. LXXXIVDe ciertas pláticas é mensajeros que enviamos al gran Montezuma
  85. LXXXVCómo el gran Montezuma envió un presente de oro
  86. LXXXVICómo comenzamos á caminar para la ciudad de Méjico
  87. LXXXVIICómo el gran Montezuma nos envió otros embajadores con un presente
  88. LXXXVIIIDel gran recebimiento que nos hizo el gran Montezuma
  89. LXXXIXCómo el gran Montezuma vino á nuestros aposentos con muchos caciques
  90. XCCómo luego otro dia fué nuestro capitan á ver al gran Montezuma
  91. XCIDe la manera é persona del gran Montezuma, y de cuán gran señor era
  92. XCIICómo nuestro capitan salió á ver la ciudad de Méjico y el Tatelulco
  93. XCIIICómo hicimos nuestra iglesia y altar en nuestro aposento
  94. XCIVCómo fué la batalla que dieron los mejicanos á Juan de Escalante
  95. XCVDe la prision de Montezuma, y lo que sobre ello se hizo
  96. XCVICómo Cortés envió á la villa-Rica por teniente á Alonso de Grado
  97. XCVIICómo estando preso el gran Montezuma, le festejábamos
  98. XCVIIICómo Cortés mandó hacer dos bergantines para la laguna
  99. XCIXCómo echamos los dos bergantines al agua
  100. CCómo los sobrinos del grande Montezuma andaban convocando
  101. CICómo el gran Montezuma y los caciques dieron la obediencia á su majestad
  102. CIICómo nuestro Cortés procuró de saber de las minas de oro
  103. CIIICómo volvieron los capitanes que envió Cortés á ver las minas
  104. CIVCómo Cortés dijo al gran Montezuma que mandase á todos los caciques
  105. CVCómo se repartió el oro que hubimos
  106. CVICómo hubieron palabras Juan Velazquez de Leon
  107. CVIICómo el gran Montezuma dijo á Cortés que le queria dar una hija
  108. CVIIICómo el gran Montezuma dijo á nuestro capitan Cortés que se saliese
  109. CIXCómo Diego Velazquez envió su armada contra nosotros con Narvaez
  110. CXCómo Pánfilo de Narvaez llegó al puerto de San Juan de Ulúa
  111. CXICómo Narvaez envió á requerir á Gonzalo de Sandoval
  112. CXIICómo Cortés se informó de quién venia en la armada de Narvaez
  113. CXIIICómo hubieron palabras Narvaez y el oidor Lúcas Vazquez de Aillon
  114. CXIVCómo Narvaez con todo su ejército se vino á un pueblo
  115. CXVCómo el gran Montezuma preguntó á Cortés
  116. CXVICómo acordó Cortés con todos nuestros capitanes y soldados
  117. CXVIICómo fray Bartolomé de Olmedo fué á Cempoal, donde estaba Narvaez
  118. CXVIIICómo en nuestro real hicimos alarde de los soldados que éramos
  119. CXIXCómo vino Andrés de Duero á nuestro real y el soldado Usagre
  120. CXXCómo llegó Juan Velazquez de Leon y el mozo de espuelas
  121. CXXIDe lo que se hizo en el real de Narvaez
  122. CXXIIDel concierto y órden que se dió en nuestro real
  123. CXXIIICómo vinieron los indios de Chinanta, que Cortés habia enviado á llamar
  124. CXXIVCómo Cortés envió al puerto al capitan Francisco de Lugo
  125. CXXVCómo fuimos grandes jornadas, Cortés y todos los de Narvaez

CXXVI-CCнайдовші речення

  1. CXXVICómo nos dieron guerra en Méjico, y los combates que nos daban
  2. CXXVIIDesque fué muerto el gran Montezuma
  3. CXXVIIICómo acordamos de nos ir huyendo de Méjico
  4. CXXIXCómo fuimos á la cabecera y mayor pueblo de Tlascala
  5. CXXXCómo fuimos á la provincia de Tepeaca, y lo que en ella hicimos
  6. CXXXICómo vino un navío de Cuba que enviaba Diego Velazquez
  7. CXXXIICómo los de Guacachula vinieron á demandar favor á Cortés
  8. CXXXIIICómo aportó al peñol y puerto que está junto á la villa-Rica un navío
  9. CXXXIVCómo envió Cortés á Gonzalo de Sandoval á pacificar los pueblos
  10. CXXXVCómo se recogieron todas las mujeres y esclavos de todo nuestro real
  11. CXXXVICómo demandaron licencia á Cortés los capitanes
  12. CXXXVIICómo caminamos con todo nuestro ejército
  13. CXXXVIIICómo fuimos á Iztapalapa con Cortés
  14. CXXXIXCómo vinieron tres pueblos comarcanos á Tezcuco á demandar paces
  15. CXLCómo fué Gonzalo de Sandoval á Tlascala por la madera
  16. CXLICómo nuestro capitan Cortés fué á una entrada al pueblo de Saltocan
  17. CXLIICómo el capitan Gonzalo de Sandoval fué á Chalco é á Talmanalco
  18. CXLIIICómo se herraron los esclavos en Tezcuco
  19. CXLIVCómo nuestro capitan Cortés fué á una entrada y se rodeó la laguna
  20. CXLVDe la gran sed que hubo en este camino
  21. CXLVICómo desque llegamos con Cortés á Tezcuco con todo nuestro ejército
  22. CXLVIICómo Cortés mandó á todos los pueblos nuestros amigos
  23. CXLVIIICómo se hizo alarde en la ciudad de Tezcuco
  24. CXLIXCómo Cortés buscó á los marineros que eran menester para remar
  25. CLCómo Cortés mandó que fuesen tres guarniciones de soldados
  26. CLICómo Cortés mandó repartir los doce bergantines
  27. CLIICómo desbarataron los indios mejicanos á Cortés
  28. CLIIIDe la manera que peleábamos
  29. CLIVCómo Cortés envió á Guatemuz á rogalle que tengamos paz
  30. CLVCómo fué Gonzalo de Sandoval contra las provincias
  31. CLVICómo se prendió Guatemuz
  32. CLVIICómo mandó Cortés adobar los caños de Chalputepeque
  33. CLVIIICómo llegó al puerto de la villa-Rica un Cristóbal de Tapia
  34. CLIXCómo Cortés y los oficiales del Rey acordaron enviar el oro á su majestad
  35. CLXCómo Gonzalo de Sandoval llegó con su ejército á un pueblo
  36. CLXICómo Pedro de Albarado fué á Tutepeque á poblar una villa
  37. CLXIICómo vino Francisco de Garay de Jamáica con grande armada para Pánuco
  38. CLXIIICómo el licenciado Alonso de Zuazo venia en una carabela
  39. CLXIVCómo Cortés envió á Pedro de Albarado á la provincia de Guatimala
  40. CLXVCómo Cortés envió una armada á pacificar Higueras y Honduras
  41. CLXVICómo los que quedamos en Guacacualco andábamos pacificando provincias
  42. CLXVIICómo nuestros procuradores recusaron al Obispo de Búrgos
  43. CLXVIIICómo fueron ante su majestad Pánfilo de Narvaez y Cristóbal de Tapia
  44. CLXIXDe en lo que Cortés entendió despues que le vino la gobernacion
  45. CLXXCómo el capitan Hernando Cortés envió á Castilla, á su majestad
  46. CLXXICómo vinieron al puerto de la Veracruz doce frailes franciscos
  47. CLXXIICómo Cortés escribió á su majestad y le envió treinta mil pesos de oro
  48. CLXXIIICómo Cortés supo que Cristóbal de Olí se habia alzado
  49. CLXXIVCómo Hernando Cortés salió de Méjico para ir camino de las Higueras
  50. CLXXVDe lo que Cortés ordenó despues que se volvió el factor
  51. CLXXVICómo desque llegamos á Ciguatepecad envió Cortés á Francisco de Medina
  52. CLXXVIIDe en lo que Cortés entendió despues de llegado á Acala
  53. CLXXVIIICómo seguimos nuestro viaje, y lo que en ello nos avino
  54. CLXXIXCómo Cortés entró en la villa donde estaban los de Gil Gonzalez de Ávila
  55. CLXXXCómo otro dia despues de haber llegado á aquella villa
  56. CLXXXICómo Cortés se embarcó con todos los soldados que habia traido
  57. CLXXXIICómo Gonzalo de Sandoval comenzó á pacificar la provincia de Naco
  58. CLXXXIIICómo Cortés desembarcó en el puerto que llaman de Trujillo
  59. CLXXXIVCómo Gonzalo de Sandoval prendió á cuarenta soldados españoles
  60. CLXXXVCómo el licenciado Zuazo envió una carta dende la Habana á Cortés
  61. CLXXXVICómo fueron por la posta dende Nicaragua amigos de Pedro Arias de Ávila
  62. CLXXXVIICómo yendo Cortés por la mar la derrota de Méjico tuvo tormenta
  63. CLXXXVIIICómo Cortés envió un navío á la Nueva-España
  64. CLXXXIXCómo el tesorero y otros caballeros rogaron á los frailes franciscos
  65. CXCCómo Cortés se embarcó en la Habana para ir á la Nueva-España
  66. CXCICómo en este instante llegó al puerto de San Juan de Ulúa
  67. CXCIICómo el licenciado Luis Ponce mandó pregonar residencia contra Cortés
  68. CXCIIICómo murió el licenciado Ponce de Leon y gobernó Márcos de Aguilar
  69. CXCIVCómo Márcos de Aguilar falleció
  70. CXCVCómo vinieron cartas á Cortés de España
  71. CXCVICómo entre tanto que Cortés estaba en Castilla con título de marqués
  72. CXCVIICómo Nuño de Guzman supo por cartas ciertas de Castilla
  73. CXCVIIICómo llegó la real audiencia á Méjico, y lo que se hizo
  74. CXCIXCómo vino de España don Fernando Cortés, marqués del Valle
  75. CCDe los gastos que el marqués don Hernando Cortés hizo en las armadas

CCI-CCXIIкоротші завершальні розділи

  1. CCICómo en Méjico se hicieron grandes fiestas por las paces del Emperador
  2. CCIICómo el Virey don Antonio de Mendoza envió tres navíos á descubrir
  3. CCIIIDe una muy grande armada que hizo el Adelantado don Pedro de Albarado
  4. CCIVDe lo que el marqués del Valle hizo desde que estaba en Castilla
  5. CCVDe los valerosos capitanes y fuertes soldados
  6. CCVIDe las estaturas, proporciones y edades
  7. CCVIIDe las cosas que aquí van declaradas cerca de los méritos
  8. CCVIIICómo los indios de toda la Nueva-España tenian muchos sacrificios
  9. CCIXDe cómo impusimos en muy buenas y santas doctrinas á los indios
  10. CCXDe otras cosas y provechos que se han seguido
  11. CCXICómo el año de 1550 se juntaron en el consejo de indias ciertos Prelados
  12. CCXIIDe otras pláticas y relaciones que aquí irán declaradas

Переклад під час читання

Книга лишається безкоштовною на будь-якому тарифі. Reader, €1 на місяць, знімає денний ліміт на слова і речення.

Reader

€1 на місяць

Коли солдати вперше бачать дамбу до Мексики (розділ LXXXVIII), одне речення тягнеться понад сотню слів: «Y de que vimos cosas tan admirables, no sabiamos qué nos decir…». Переклад цілого речення в Reader не дає загубити нитку.

Reader

Якщо ця книга не та

Книги іспанською C1 Раніше
Усі книги цього рівня

Перед читанням

Це оригінал чи адаптація для учнів?

Це оригінал, а не адаптація: повна хроніка Берналя Діаса дель Кастільйо, усі 212 розділів від його відплиття з Кастилії до завершальних роздумів. Читалка йде за мадридським виданням друкарні Imprenta de Tejado 1862-1863 років, у трьох томах, об’єднаних в один текст, без передмови, приміток і покажчика видавця; текст узято з Project Gutenberg (книжки 64945-64947). Уперше книжку надруковано 1632 року, автор помер 1584 року. На обкладинці титульна сторінка того видання 1632 року, а не видання, за яким подано текст.

Чи є аудіокнига?

Правдива історія не має аудіокниги на MovaReader: тут хроніку читають на екрані. Переклад з’являється, коли торкнутися слова, і найбільше він знадобиться для старих форм і солдатських слів на кшталт desque, trujeron чи rescatar.

Чи можна перекласти ціле речення?

Так, із планом Reader. Тут це допомагає майже в кожному абзаці, адже речення в середньому мають 96 слів: наприклад, «Y de que vimos cosas tan admirables, no sabiamos qué nos decir…» у розділі LXXXVIII, про перший погляд на Мексику. Без плану окремі слова перекладаються в межах денного ліміту.

Скільки годин займе читання?

Уся хроніка забирає близько 62-103 годин: це темп того, хто читає з перекладом нових слів, повільніший за темп носія мови. Вона довга: 212 розділів, від 300 до 8 200 слів, у середньому 1 750, тож більшість розділів забирає вечір або менше.

З якого місця текст стає легшим?

Не поступово. Розділи 1-125 мають у середньому близько 80 слів у реченні, середня частина (розділи 126-200, від боїв у Мексиці до пізніших експедицій) близько 128, а завершальні розділи 201-212 близько 58. Розділ CCV, низка коротких портретів капітанів і солдатів, ще легший: близько 31 слова в реченні.

Чи збережеться місце в книзі?

Так. Після входу читалка пам’ятає, де ви зупинилися, і слова, які ви відкривали, тож можна щовечора повертатися до хроніки з того самого місця. Будь-який із 212 розділів відкривається і зі змісту на цій сторінці, наприклад розділ I, що починається з відплиття автора з Кастилії.

Відкрийте перший розділ

Почати читати Reader · €1 на місяць