I. Nacido en el río
, . . . . , . , . . . . , . .
Повість XVI століття в адаптації для A2
Невідомий автор
Це переказ простішою іспанською, а не оригінальний текст анонімної повісті 1554 року: адаптацію MovaReader написано для тих, хто вже читає в минулих часах. Ласаро, син мірошника з-під Саламанки, сам розповідає, як хлопчиком став поводирем сліпого жебрака, а потім служив одному хазяїнові за іншим і майже в кожного лишався голодним. У каталозі це A2: близько 7 400 слів, у середньому 10 слів у реченні, 10 розділів, що йдуть за прологом і всіма сімома частинами оригіналу.
Раніше
Для A1 ще зарано: Ласаро розповідає в минулих часах (nací, conté, tenía, decía), а речення в середньому на 10 слів, тоді як у казках для A1 їх 6-7.
A1Цей текст
Для A2 саме по силі: епізоди короткі й смішні, минулі часи вже знайомі, а що таке blanca чи bula, повість пояснює сама.
Перевірити на уривкуІз запасом
На B1 повість піде легко, за 1-2 години майже без перекладу: добрий спосіб знати сюжет класики, перш ніж братися за повні іспанські тексти, які в каталозі починаються з B2.
Почати читатиСереднє речення тут на 10 слів: це рівень адаптованого «Дон Кіхота» (A2), тоді як казки для A1, як-от «Троє поросят», тримаються 6 слів. Ласаро розповідає про себе в минулих часах: події в pretérito indefinido, звички й тло в imperfecto, а побажання на кшталт ¡Que Dios te dé a ti esa vida! звучать у репліках. Довге слово, 9 літер і більше, випадає приблизно на кожні 46 слів, рідше, ніж у «Дон Кіхоті» для A2 (раз на 36), і найчастіше це longaniza. Речі тієї доби текст пояснює сам: blancas названо дрібними монетами, а bula папером від церкви, що обіцяв прощення за гроші. Від першого розділу до десятого темп той самий, 9-10 слів у реченні, тож ні важкого вступу, ні легшого кінця тут немає. Вище в каталозі іспанською йде одразу B2, і навіть «Туман» Унамуно там має 13 слів у реченні й довге слово на кожні 14, утричі частіше, ніж тут. Тому повість стоїть на A2. Це оцінка каталогу, не сертифікат.
MovaReader. Project Gutenberg
Ласаро народився просто на річці Тормес, у млині, де працював його батько. Батько гине на війні, і згодом мати віддає хлопця сліпому жебракові за поводиря, і той уже біля кам’яного бика в Саламанці дає йому перший жорстокий урок. Голодний Ласаро цмулить вино сліпого через соломинку, а потім через дірочку в глечику, заліплену воском, їсть виноград по три ягоди і підміняє ковбасу ріпою. Далі скупий священник у Македі замикає хліб у скрині, і Ласаро роздобуває ключ у лудильника. У Толедо він служить гордому ідальго, який тримається, мов родич графа, але не має жодної монети, тож хліб для обох випрошує сам Ласаро. Попереду ще чернець, продавець булл із його хитрощами, капелан і альгвасил. Як Ласаро дійде до «вершини щастя», тут не розкривається.
I. Nacido en el río
, . . . . , . , . . . . , . .
II. El toro y el jarro
. . , . , . , . , . .
. , . . « », , « ».
Оберіть підкреслене слово.
Ласаро пише поважному адресатові і звертається до нього на usted: Señor, usted me pide... Після pedir que дієслово переходить у subjuntivo: me pide que le cuente, «просите, щоб я розповів». У No hay libro tan malo que no tenga algo bueno теж subjuntivo, бо такої книжки не існує: «нема книжки такої поганої, щоб у ній не знайшлося чогось доброго». Llegar a buen puerto, дослівно «прибути в добрий порт», означає зрештою дати собі раду.
Підготовка відбулася один раз, тому вона в pretérito indefinido: hice un agujero muy pequeño en el fondo del jarro y lo tapé con cera, «зробив крихітну дірочку в денці глечика й заліпив воском». Далі все повторюється щодня, і тут imperfecto: decía que tenía frío, me sentaba, la cera se derretía, el vino caía. Me moría por él: «страшенно його хотів». Mandaba al diablo el jarro: «посилав глечик до біса». No dirá usted que me lo bebo yo: хлопець звертається до сліпого на usted, «не скажете ж ви, що його п’ю я».
Книга лишається безкоштовною на будь-якому тарифі. Reader, €1 на місяць, знімає денний ліміт на слова і речення.
€1 на місяць
Reader перекладає речення цілком, і тут це стане в пригоді на гірких жартах Ласаро, як-от Estaba dispuesto a perder un ojo si él perdía los dos, y eso que no tenía ninguno.
ReaderЦе адаптація MovaReader, а не оригінальний текст: MovaReader переказав простою іспанською анонімну повість La vida de Lazarillo de Tormes y de sus fortunas y adversidades, найдавніші відомі видання якої вийшли 1554 року. Змінилися мова й обсяг: замість іспанської XVI століття сучасна, у середньому 10 слів у реченні, 10 розділів і близько 7 400 слів, а повний текст на Project Gutenberg майже втричі довший. Лишилися пролог і всі сім частин оригіналу з усіма хазяїнами Ласаро, від сліпого жебрака до альгвасила, і головні сцени: кам’яний бик, глечик вина, виноград, ковбаса, скриня з хлібом, порожній дім ідальго і проповідь продавця булл у сільській церкві. Пропущено сцени, які додало того ж року видання з Алькали, як-от роги на стіні в Ескалоні чи другу витівку продавця булл із хрестом, а роздуми оповідача скорочено.
Аудіо до цієї повісті немає: сторінка дає текст для читання, без запису голосу. Досить торкнутися незнайомого слова, щоб побачити переклад, і тут це часто речі з побуту XVI століття: arca, jarro, blanca, longaniza.
Речення цілком перекладаються на тарифі Reader. Тут такий переклад потрібен нечасто, бо речення в середньому з 10 слів, але стане в пригоді на приказках, з яких Ласаро робить жарти: la ocasión hace al ladrón чи escapé del trueno y caí en el relámpago. А для окремих слів вистачить і безкоштовного тарифу, поки не вичерпано денний ліміт.
Близько 7 400 слів забирають 1-2 години, якщо читати з перекладом незнайомих слів. Кожен із 10 розділів читається за 6-15 хвилин, тож повість зручно ділити на короткі вечори.
Легшої частини тут немає: від першого до останнього розділу речення тримаються на 9-10 словах. Різняться лише довгі слова: у розділі I, де Ласаро пояснює, навіщо пише, слово з 9 літер і більше трапляється раз на 28, а в розділі VII, «La uña de vaca», лише раз на 110.
Так, для тих, хто ввійшов в акаунт: рідер тримає в пам’яті останнє місце читання і всі слова, які ви відкривали. Зміст на цій сторінці веде просто до потрібного розділу, скажімо до VIII, «La casa donde nunca comen ni beben», де Ласаро вирішує, що мерця несуть просто до їхнього дому.