Інфінітив чи підрядне з que: quiero ir, quiero que vayas, me alegro de que

Чому українцям це дається нелегко

В українській усі підрядні з’ясувальні вводить «що», і прийменника перед ним немає: «я впевнений, що він знає», «я радий, що ви прийшли», «я зрозумів, що пізно». Тому виходить *Estoy seguro que, *Me alegro que, *Me di cuenta que, а правильно Estoy seguro de que, Me alegro de que, Me di cuenta de que. Є й друга пастка: «щоб» передає і інфінітив, і підрядне, тож «Хочу, щоб ти пішов» і «Хочу піти» легко змішати. Іспанською перше Quiero que vayas, друге Quiero ir. Коли вивчили de que, дехто починає ставити його скрізь: *Pienso de que, *Es posible de que. Іспанські назви цих помилок: queísmo (прийменника бракує) і dequeísmo (прийменник зайвий).

Інфінітив чи підрядне з que

Коли хоче, сподівається чи відчуває та сама особа, яка й діє, ставте інфінітив: Espero aprobar, а не *Espero que yo apruebe. Для попередньої дії того самого підмета є складений інфінітив, де українська вживає минулий час: Siento no haber llamado antes («шкода, що я не подзвонив раніше», а не *Siento que no llamé), Lamentamos haberle causado molestias, Me alegro de haberte conocido, Espero haber respondido a su pregunta.

Коли підмет змінюється, потрібні que і дієслово: Lamento que no haya podido asistir, Me sorprende que el informe no mencione los costes. Давальний займенник показує, хто відчуває: у Me alegra verte радіє той, хто бачить; у Me alegra que vengas приходить хтось інший. Так само Nos preocupa no llegar a tiempo і Nos preocupa que el tren no llegue a tiempo. Після волі, емоції та оцінки дієслово після que стоїть у суб’юнктиві: Me sorprende que no haya respondido.

Дієслова впливу (permitir, prohibir, mandar, aconsejar, pedir) з іншим підметом допускають обидві конструкції: Te prohíbo salir і Te prohíbo que salgas правильні. Так само Es necesario leer el contrato (як загальне правило) і Es necesario que la empresa publique las cuentas (названий підмет) обидва можливі.

Дієслова сприйняття та інфінітив

Українська каже «я бачив, як вона виходила», а іспанська обходиться без «як» і без que: La vi salir. Після ver, oír, escuchar, sentir, notar той, кого сприймають, стоїть додатком перед дієсловом, а інфінітив лишається: Los oímos discutir, Te noté dudar. Не додавайте a і не ставте особовий займенник: *La vi a salir, *Vi ella salir, *Vi la salir неправильні. З іменником порядок вільний: Vi salir a la ministra і Vi a la ministra salir. Не кажуть і *La vi salió. Пряме сприйняття вимагає інфінітива (Te oí llegar, «я чув, як ти приїхав»), а новина вимагає que (Oí que habías llegado, «я чув, що ти приїхав»).

Питання з інфінітивом

Непрямі питання про те, що робити, зберігають інфінітив і питальне слово з наголосом: No sé qué hacer («не знаю, що робити»), No tengo claro cómo empezar, No sabía si aceptar o no (si для питання «так чи ні»). «Не знаю, до кого звернутися» переноситься добре: прийменник стоїть перед питальним словом, як і в «до кого». No sé a quién dirigirme, No sabía con quién hablar, No sé en quién confiar, No tenían de qué quejarse. Не кажуть *No sé quién dirigirme. Стежте за наголосом: No tengo qué decir означає «мені нічого сказати», а No tengo que decir означає «мені не треба казати».

Підрядне речення як підмет

Підрядне може бути підметом при присудку емоції чи оцінки. Українське «Те, що він не подзвонив, мене засмутило» відповідає El que no llamara me dolió, і так само правильні Que no llamara me dolió та El hecho de que no llamara me dolió. Усі три початки допустимі, а спосіб після підрядного на першому місці коливається (після el hecho de que буває й індикатив), тож це не пастка. Обов’язкове тільки узгодження: речення виступає як один підмет, тому головне дієслово стоїть у третій особі однини, навіть якщо в підрядному є іменник у множині. Me molesta que los vecinos hagan ruido, а не *Me molestan que. Множина доречна лише при іменнику в множині: Me molestan los ruidos. І кажуть el hecho de que, а не *el hecho que.

Коли присудок емоції чи оцінки йде першим, суб’юнктив обов’язковий: Me sorprende que no haya respondido, Es lógico que la oposición proteste. Індикатив тут помилковий.

Dequeísmo і queísmo: прийменник лишається

Перевірка: замініть підрядне словами eso або algo. Якщо там потрібен прийменник, він потрібен і перед que. Me alegro de eso, отже Me alegro de que vengas. Pienso eso, отже Pienso que tienes razón. Те саме перед інфінітивом: Me alegro de verte, Insistió en pagar.

З de que або en que: alegrarse de, acordarse de, darse cuenta de, estar seguro de, insistir en, confiar en, а також іменники el hecho de, la noticia de, la idea de, la posibilidad de, la esperanza de. Без прийменника: pensar, creer, parecer, decir, opinar, considerar, saber, а також es posible / probable / evidente / necesario que, me alegra que, me preocupa que. Зверніть увагу на пару Me alegro de que (зворотне дієслово, з de) і Me alegra que (конструкція з давальним, без прийменника). Ще один контраст: acordar que означає «домовитися» (Acordaron que la reunión sería el lunes), а acordarse de que означає «згадати» (Me acordé de que la reunión era el lunes).