III. The Rising Sun Lubricator
“ ,” , “ . . , . . , . .”
. .
Адаптація A2: привид проти американців
Оскар Вайлд
Це не Вайлдів текст, а переказ MovaReader простою англійською для рівня A2: оповідання «Кентервільський привид» (1887), яке у Вайлда має сім частин, тут розказане в 10 коротких розділах. Американська родина купує старий англійський маєток разом із привидом, і лякається тут не родина, а сам привид: на брязкіт ланцюгів йому відповідають пляшечкою мастила, а на моторошний регіт мікстурою від шлунка. Вайлдів гумор переказ зберігає, а найпохмуріші подробиці з минулого привида пом’якшує. Слів тут 7 987, на речення припадає в середньому 10,0, і з перекладом усе читання вкладається в 1-2 години.
Раніше
Після полиці A1 найбільше доведеться звикати до минулого часу: уже перше речення, Mr Hiram Otis was the American Minister in London, стоїть у Past Simple, речення тут у середньому по 10,0 слова проти тамтешніх 6-8, а 7 987 слів поділено на 10 розділів від 608 до 1 089 слів.
A1Цей текст
Для A2 саме те: історію привида розказано в Past Simple і Past Continuous, чверть слів припадає на репліки, а незнайомі haunted, shroud чи tapestry текст пояснює одним коротким реченням одразу там, де вони трапляються.
Перевірити на уривкуІз запасом
На B1 цей переказ прочитається за один-два вечори майже без перекладу; англійська полиця B1 у каталозі вже має повні тексти, де найкоротші речення, по 12 слів, у «Fifty Famous People», а Вайлд без спрощень чекає на B2 у «Портреті Доріана Грея», де речення по 13 слів і довгих слів 4,7%.
Почати читатиA2 цьому переказу дають минулі часи і середнє речення 10,0 слова: так само, як у «Робіні Гуді» і «Чарівнику країни Оз», на 1,1 слова більше, ніж у «Пригодах Тома Соєра» (8,9), і на 0,6 менше, ніж у «Мандрах Гуллівера» (10,6). Від полиці A1 його відділяє насамперед час оповіді: «Спляча красуня» звідти має 7,8 слова в реченні і розказана в теперішньому. По розділах середнє тримається між 9,2 у розділі VIII, де більше половини слів стоїть у лапках, і 10,8 у розділі VI, де оповідач майже без реплік перелічує витівки близнюків. Оповідь іде в Past Simple і Past Continuous, план нічної помсти в розділі V розписано через was going to (First he was going to visit Washington), Past Perfect трапляється понад 15 разів (Nobody had ever insulted him like this!), а в репліках звучить Present Perfect (Several people in my family have seen the ghost). Слів від 9 літер 221, тобто 2,7%, приблизно кожне тридцять сьоме: більше, ніж у «Франкенштейні» (2,5%), і менше, ніж у «Піноккіо» (2,8%). Проте 47 із них імена, передусім Canterville і Washington, а без імен лишається 2,2%; найчастіші звичайні слова remembered, everything і beautiful, по 6 разів, а haunted, lubricator, shroud і tapestry текст пояснює одним простим реченням там, де вони з’являються. Повний Вайлд стоїть на B2: у «Портреті Доріана Грея» 13 слів у реченні, а довгих слів 4,7%, у 1,7 раза більше, ніж тут. Це оцінка каталогу, не сертифікат.
MovaReader. Oscar Wilde, The Canterville Ghost (1887), Project Gutenberg
Американський посланник у Лондоні Гайрам Отіс купує старовинний маєток Кентервіль-Чейз разом із меблями і привидом, хоча лорд Кентервіль чесно попереджає: дух сера Саймона блукає домом уже триста років. Отіси в привидів не вірять, ні сам посланник, ні його дружина, ні син Вашингтон, ні п’ятнадцятирічна Вірджинія, ні близнюки-бешкетники, яких прозвали «Зірки і смуги». Криваву пляму в бібліотеці, де 1575 року сер Саймон убив дружину, Вашингтон стирає чудо-засобом Pinkerton’s, але щоранку вона з’являється знову, щоразу іншого кольору. Коли опівночі коридором брязкають ланцюги, містер Отіс пропонує привидові пляшечку мастила, а близнюки жбурляють у нього подушку. Ображений дух, що три століття лякав герцогинь і лордів, готує помсту: падає разом із власними лицарськими обладунками, жахається саморобного «привида Отісів» із ріпи й завіски від ліжка, гепається на масляній доріжці і мокне під глечиком води. Зрештою він майже перестає виходити зі своєї кімнати. Одного осіннього дня Вірджинія, повернувшись із прогулянки верхи з юним герцогом Чеширським, зазирає до кімнати з гобеленами й бачить привида біля вікна, самотнього, сумного й дуже втомленого. Про що вони заговорять і чим скінчиться ця зустріч, розповідає сама книга.
III. The Rising Sun Lubricator
“ ,” , “ . . , . . , . .”
. .
VII. Virginia and the Ghost
“!” , . “ . ! . , . . . , . ! ?”
Оберіть підкреслене слово.
Oscar Wilde, The Canterville Ghost (1887), Project Gutenberg
Містер Отіс говорить із привидом як ввічливий, але непоступливий сусід. I really must ask you to oil those chains означає «мушу вас рішуче попросити змастити ці ланцюги»: must тут про наполегливість, а oil стоїть як дієслово, «змащувати». Одразу після назви засобу текст сам пояснює, що таке lubricator. У фразі one use of this one is enough два різні one: перше означає «один раз», друге замінює слово lubricator, тож читаємо «одного разу цього засобу досить». Some of our most famous preachers praise it on the label пародіює тогочасну рекламу, де товар хвалили відомі люди. Останні два речення стоять у Past Simple, put, closed, went: після своєї промови посланник просто йде спати.
Привид щойно назвав родину Отісів грубою й нечесною, і Вірджинія повертає йому ці слова. It is you who are rude and horrid виділяє you: «це саме ви грубий і огидний». Зверніть увагу на are після who: дієслово погоджується з you, а не з it. And you are the dishonest one закінчується словом one, яке замінює людину: «це ви нечесний». Далі йдуть звичайні минулі форми неправильних дієслів, stole і took, а all my reds означає всі червоні фарби: назва кольору тут має множину, як іменник. I couldn’t paint any more sunsets читаємо «я вже не могла малювати заходи сонця», бо any more після заперечення значить «більше не». Останнє Who ever heard of emerald-green blood? відповіді не чекає: це «хто взагалі чув про смарагдово-зелену кров?»
Книга лишається безкоштовною на будь-якому тарифі. Reader, €1 на місяць, знімає денний ліміт на слова і речення.
€1 на місяць
Reader знадобиться вже в розділі I, коли містер Отіс хизується перед лордом: If there really was a ghost in Europe, we would soon have it at home. Was після if описує не минуле, а уявну ситуацію, would soon have означає «незабаром мали б», а весь рядок перекладаємо так: «якби в Європі справді водився привид, ми б його скоро забрали до себе додому».
ReaderНі, це адаптація: MovaReader написав текст наново простою англійською за оповіданням Оскара Вайлда «Кентервільський привид», яке 1887 року вийшло в журналі The Court and Society Review, спираючись на Вайлдів текст із Project Gutenberg. Сім частин оповідання переказано в 10 розділах, події йдуть у тому самому порядку, а Вайлдів гумор, кпини з англійських лордів і з американської практичності лишилися на місці. Найпохмуріше в переліку жертв привида переказ пом’якшив: у ньому немає ні дворецького, який застрелився, ні леді, що втопилася в ставку, а табір gipsies, циган, став табором travelling people, мандрівних людей. Повного тексту цього оповідання в каталозі немає, а Вайлда без спрощень можна читати в «Портреті Доріана Грея» на полиці B2.
Записаного голосу до «Кентервільського привида» тут немає, книга існує лише для читання очима. Для читання вголос добре підходить розділ II, The Blood Stain: місіс Амні таємничим голосом розповідає про криваву пляму, Вашингтон хвалиться засобом Pinkerton’s, а після удару грому містер Отіс незворушно запалює сигару.
Щоб перекласти одне слово, Reader не потрібен, хоч таких перекладів на день обмежена кількість; повне речення перекладає тільки Reader. Корисний він, скажімо, у розділі VI, після того як на привида вилився глечик води: With his head, the cold could have been much more serious! Could have been тут означає «міг би бути», тобто йдеться про те, чого не сталося, а жарт у тому, що тієї ночі привид грав Безголового графа: «якби він був із головою, застуда могла б вийти значно гіршою».
Каталог закладає 60-100 слів за хвилину, бо читач зупиняється на незнайомих словах; для 7 987 слів це 80-133 хвилини, а сторінка округлює їх до 1-2 годин. Розділи тягнуться від 608 слів у III до 1 089 у X, тож на один іде від 6 до 18 хвилин.
Смуг на сторінці немає: усі десять розділів мають від 9,2 до 10,8 слова в реченні, і жоден помітно не легший. Найдовші речення в розділі VI, де близнюки знущаються з привида, а оповідач веде розповідь сам, майже без реплік; довгих слів найбільше в розділі X, 36, і шість із них прізвище Canterville, а найменше в VIII, 14.
Коли ви читаєте з акаунтом, MovaReader запам’ятовує абзац, на якому ви зупинилися, і складає перекладені слова в ваш список. Будь-який із 10 розділів відкривається зі змісту: хто вчора дочитав, як привид злякався опудала з ріпою замість голови, сьогодні може почати одразу з розділу VI.