Що тримає весь A1
1. У кожному реченні є дієслово, а замість українського «є / бути» в іспанській три: ser (хто чи що це), estar (де і як) і hay (що щось існує). 2. Закінчення дієслова показує підмет, тому yo, tú та інші займенники зазвичай пропускають. 3. Іменник має «супровід», який узгоджується з ним у роді й числі: la casa blanca, mis libros, estos zapatos.
Основа: ser, estar, hay
| Що ви хочете сказати | Дієслово | Приклад |
|---|---|---|
| хто чи що це, звідки, фах, година | ser | Soy Ana. Es profesora. Son las tres. |
| де відома річ, як почувається людина | estar | La farmacia está aquí. Estoy cansado. |
| що щось існує | hay | Hay una farmacia en esta calle. No hay leche. |
Hay вводить нову річ, тому до нього йдуть un, una, unos, unas, число або іменник у множині без артикля, а el і la ніколи. Estar говорить про річ, яку обоє знають, тож до нього йдуть el, la, mi, este. Запитайте себе: річ нова чи відома?
Теперішній час має три типи правильних дієслів (hablo, comes, vive) і кілька неправильних: quiero, vuelvo, pido, hago, tengo, voy. З другом кажіть tú, з незнайомою людиною чи клієнтом usted; дієслово при usted має ту саму форму, що й при él та ella.
Іменник і слова при ньому
| Слово | Форми | Приклад |
|---|---|---|
| артикль | el, la, los, las (відомий) / un, una, unos, unas (новий) | El agua está en la mesa. |
| присвійне | mi, tu, su, nuestro + річ, яка належить | Mis libros, nuestra casa. |
| вказівне | este (тут), ese (там), aquel (далеко) | Esta calle, ese banco, aquellas casas. |
Присвійне узгоджується з річчю, а не з власником. Su casa може бути його, її, вашим (usted) або їхнім будинком, це видно з контексту. Не забувайте: a + el = al, de + el = del.
Місце і напрямок
| Прийменник | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| en | де щось є | Estoy en casa. |
| a | куди йдете | Voy a la playa. Voy al cine. |
| de | звідки | Soy de Lima. El libro del profesor. |
З estar потрібне en, з ir потрібне a. Українське «в» буває і «де» (я в кіно), і «куди» (іду в кіно), тож дивіться на дієслово: estoy en el cine, але voy al cine.
Питання, заперечення, відповіді
У питанні питальні слова пишуться зі знаком наголосу: qué, quién, dónde, cómo, cuándo, cuánto, por qué. Питання «так / ні» будують інтонацією та знаками ¿...?, без «чи». No стоїть просто перед дієсловом: No hablo francés. Після заперечення кажуть tampoco (Yo tampoco), після ствердження también (Yo también). Подвійне заперечення, як в українській, працює з nada і nadie: No sé nada. Але nunca перед дієсловом не потребує другого no: Nunca como carne, а No como carne nunca.
Щоденне життя: частота, режим дня, смаки, можливості
Siempre, normalmente, a veces, nunca, todos los días і los lunes показують, як часто. Зворотні дієслова мають me, te, se, nos, os перед дієсловом: Me levanto temprano. No me ducho por la mañana. З gustar підметом є те, що подобається, тож дієслово узгоджується з ним: Me gusta el café, me gustan los gatos, me gusta cantar. Структура така сама, як «мені подобається». Після poder стоїть інфінітив: Puedo venir mañana. ¿Puedo entrar?
З’єднання речень
Y додає (e перед i- і hi-: padre e hijo), o пропонує вибір (u перед o- і ho-: siete u ocho), pero протиставляє. Porque («тому що») дає причину, а por qué («чому») питає про неї: ¿Por qué estudias español? Porque me gusta.
Приклади
- Mi hermana es profesora y trabaja en una escuela cerca de aquí. Моя сестра вчителька й працює в школі неподалік звідси.
- ¿Hay una farmacia por aquí? - Sí, la farmacia está al lado del banco. Тут є десь аптека? - Так, аптека поруч із банком.
- Los lunes me levanto temprano y voy al trabajo. По понеділках я рано встаю й іду на роботу.
- A mi madre le gustan estos zapatos, pero no son baratos. Моїй мамі подобається це взуття, але воно недешеве.
- ¿Por qué estás cansado? - Porque nunca duermo bien. Чому ти втомлений? - Бо я ніколи не сплю добре.
- No puedo ir al cine hoy porque tengo mucho trabajo. Я не можу піти сьогодні в кіно, бо в мене багато роботи.
- No me gusta el café. - A mí tampoco. Мені не подобається кава. - Мені теж ні.
- Ana y Pedro son de México, pero ahora viven en Madrid y su casa está cerca del parque. Ана й Педро з Мексики, але тепер живуть у Мадриді, і їхній будинок поблизу парку.
- Aquel edificio grande es un museo, y hay una cafetería enfrente. Та велика будівля вдалині - музей, а навпроти є кав’ярня.
Перевірка з чотирьох питань
Перед відповіддю в завданні перевірте чотири речі. Яке дієслово: ser, estar чи hay? Хто підмет і чи збігається закінчення? Чи в кожного іменника є артикль, присвійне або вказівне слово і чи воно узгоджене? Чи стоїть no, también або tampoco на своєму місці?
Типові помилки
Yo estudiante.Soy estudiante. В іспанській «бути» не пропускають.Ella en casa.Ella está en casa. Місце: estar, хоч українською дієслова немає.Hay el banco cerca.El banco está cerca. Відома річ з el / la: estar, а не hay.El mesa blanco.La mesa blanca. Рід іспанського слова може не збігатися з українським: стіл, але la mesa.Me gusta café.Me gusta el café. Для загального смаку артикль потрібен.Me gusta los gatos.Me gustan los gatos. Дієслово узгоджується з тим, що подобається.Nunca no como carne.Nunca como carne. Перед дієсловом nunca стоїть без no.Voy en el cine.Voy al cine. Напрямок: a, а en означає «де».
Часті запитання
Що входить у граматику іспанської A1?
Теперішній час (правильні й поширені неправильні дієслова), ser, estar і hay, рід і артиклі, присвійні й вказівні слова, місце й напрямок, питання та заперечення, частота, зворотні дієслова, gustar, poder і сполучники y, o, pero, porque.
Як вибрати між ser, estar і hay?
Ser говорить, хто чи що це, estar говорить, де відома річ і як почувається людина, а hay повідомляє, що щось існує. До hay підходять un, una чи число, до estar підходять el, la, mi чи este.
Чи завжди треба казати yo, tú та інші займенники?
Ні. Закінчення дієслова вже показує підмет, як і в українській, тож займенник зазвичай пропускають. Його додають лише для контрасту чи наголосу: Yo trabajo, tú descansas.
Коли me gusta, а коли me gustan?
Дивіться на те, що подобається. Me gusta стоїть з іменником в однині або з інфінітивом, me gustan з іменником у множині: Me gusta el té, me gustan los libros, me gusta leer.
Чим porque відрізняється від por qué?
Por qué (два слова, з наголосом) питає «чому», а porque (одне слово) відповідає «тому що». ¿Por qué estudias español? Porque viajo mucho.
Чи su завжди означає «його»?
Ні. Su може означати його, її, ваш (usted) або їхній, бо узгоджується з річчю, а не з власником. Хто власник, видно з контексту.