Головне правило
Спершу виберіть особу власника (yo, tú, él...), потім узгодьте слово з предметом: один він чи кілька (mi casa, mis casas). Лише nuestro і vuestro змінюються ще й за родом: nuestro piso, nuestra casa. Рід і число власника не мають значення: у Ани два коти, тож sus gatos, хоч власниця одна.
Форми
| Власник | Один предмет | Кілька предметів |
|---|---|---|
| yo | mi libro, mi casa | mis libros, mis casas |
| tú | tu libro, tu casa | tus libros, tus casas |
| él, ella, usted | su libro, su casa | sus libros, sus casas |
| nosotros, nosotras | nuestro libro, nuestra casa | nuestros libros, nuestras casas |
| vosotros, vosotras (Іспанія) | vuestro libro, vuestra casa | vuestros libros, vuestras casas |
| ellos, ellas, ustedes | su libro, su casa | sus libros, sus casas |
В українській «мій / моя / моє / мої» і «наш / наша / наше / наші» теж узгоджуються з предметом, тож ідея вам знайома. Але іспанські mi, tu і su не мають родів: mi libro, mi casa, і змінюються лише за числом (mis libros). Рід показують тільки nuestro і vuestro. Українські «його», «її», «їхній» вказують на власника, а su ні: це одне слово для «його», «її», «їхній» і «ваш» (до usted чи ustedes). Тому «їхній будинок» буде su casa, а не *sus casa, хоча власників кілька. Слова «свій» в іспанській немає: форму вибирають за особою власника. Vivo con mis padres. Ana vive con sus padres. Vivimos con nuestros padres. Нарешті, українському «ваш» відповідають два іспанські слова: su (usted, ustedes) і vuestro (vosotros, лише в Іспанії).
Приклади
- Mi hermano vive en Madrid. Мій брат живе в Мадриді.
- Mis padres tienen un perro. У моїх батьків є собака.
- Tú tienes tu mochila. У тебе твій рюкзак.
- ¿Dónde están tus llaves, Pablo? Де твої ключі, Пабло?
- Ana tiene dos hermanos. Sus hermanos son altos. У Ани два брати. Її брати високі.
- Ana y Luis tienen una casa. Su casa es grande. В Ани й Луїса є будинок. Їхній будинок великий.
- ¿Es su maleta, señora? Це ваша валіза, пані?
- Nuestra casa está en Sevilla. Наш будинок у Севільї.
- Nuestros abuelos viven en Lviv. Наші дідусь і бабуся живуть у Львові.
- ¿Dónde está vuestro piso? Де ваша квартира? (в Іспанії, до двох друзів)
Mi, tu, su: змінюється лише число
Ці три слова мають одну форму для чоловічого й жіночого роду: mi perro, mi casa. Для кількох предметів додаємо -s: mis perros, mis casas. Число власника не впливає на форму. Жінка каже mi padre, а чоловік mi madre. Про Ану та її двох котів кажемо sus gatos, а про Ану й Луїса та їхній один будинок su casa.
Nuestro і vuestro: рід і число
Ці два слова мають чотири форми й узгоджуються з іменником у роді й числі: nuestro coche, nuestra bicicleta, nuestros primos, nuestras hijas. Стать мовця не має значення: жінка теж каже nuestro piso, бо piso чоловічого роду. Vuestro вживають в Іспанії, коли звертаються до кількох друзів (vosotros: tenéis, vivís). У Латинській Америці для цього кажуть su / sus (ustedes).
Su для usted, tu для tú
До друга, однокласника чи дитини звертаємося на tú і кажемо tu: ¿Tienes tu libro? До старшої незнайомої людини, службовця чи клієнта звертаємося на usted і кажемо su: ¿Es su maleta, señor? Не змішуйте: tu для близьких, su для ввічливого «ви».
Tu чи tú?
Присвійне tu пишемо без знака наголосу. Займенник tú («ти») має його: Tú tienes tu libro. Так само mi («мій») і mí («мені», «мене» після прийменника): mi casa, а не *mí casa.
Швидка перевірка
Спершу подивіться на іменник: один предмет чи кілька, а для nuestro і vuestro ще й рід. Потім виберіть особу. З su перевірте, хто власник: його зазвичай названо раніше.
Типові помилки
Mi libros están aquí.Mis libros están aquí. Книг кілька, тож і присвійне слово у множині.Mis casa es grande.Mi casa es grande. Будинок один, тож mi, а не mis.Sus casa es bonita.Su casa es bonita. Su узгоджується з предметом: будинок один, тож su, хоч би скільки було власників.Su libros son nuevos.Sus libros son nuevos. Книг кілька, тож sus.Nuestro casa es vieja.Nuestra casa es vieja. Casa жіночого роду, тож nuestra.Nuestra hijos viven en Lviv.Nuestros hijos viven en Lviv. Hijos чоловічого роду у множині, тож nuestros.Tú libro está aquí.Tu libro está aquí. Присвійне слово пишемо без знака наголосу.Mí casa es pequeña.Mi casa es pequeña. Mi («мій») без знака наголосу; mí означає «мені».
Часті запитання
Що означає su в іспанській?
Su означає «його», «її», «їхній» і «ваш» (ввічливе: usted, ustedes). Чий це предмет, видно з контексту, а для кількох предметів кажемо sus.
Коли вживати mi, а коли mis?
Mi стоїть перед одним предметом (mi casa), mis перед кількома (mis casas). Має значення число предметів, а не число власників.
Як правильно: tu чи tú?
Tu без знака наголосу означає «твій» (tu casa). Tú зі знаком наголосу означає «ти» (Tú vives aquí).
Чи змінюються nuestro і vuestro за родом?
Так, вони мають чотири форми: nuestro, nuestra, nuestros, nuestras. Mi, tu і su змінюються лише за числом.
Як сказати «наш», якщо я жінка?
Дивіться на предмет, а не на себе: nuestro piso, nuestra casa. Стать мовця не має значення.
Що таке mío, tuyo і suyo?
Це інший набір присвійних слів, які стоять після іменника або самі. Їх вивчають пізніше, а поки вживайте mi, tu і su перед іменником.